Вірші про цифру нуль

0
Нуль без інших цифр – нічого,
Дірка з бублика смачного.
Пам’ятать потрібно:
Він на «О» подібний.

* * * 
В дитсадку спитали діти:
«Нуль – це як? Навіщо він?»
Аби цифру зрозуміти,
Я вам дещо розповім:
«Нуль – коли цукерки зїли,
Птаство в вирій відлетіло.
В зоопарку нуль ведмедів?
Сторож клітки не догледів». 

Вірші про цифру один
1
Одиничка – цифра рівна
І до стовпчика подібна.
Всі рахунки, всі таблички
Починають з одинички.

* * * 
Подивіться – ось вона
Одиничка чарівна.
Хоч і ніжку одну має,
Вправно ряд розпочинає.

* * * 
Тонка, пряма і схожа на стеблинку,
Залізла одиниця у клітинку.
Така поважна і така примхлива,
Говорить, що відважна та смілива.


Вірші про цифру два

2
Двійка хвостик піднімає,
Шию гнучкою тримає.
І так гарно випливає,
Наче лебідь з дивокраю.

* * * 
Подивіться – ось і два,
Цифра дуже чепурна.
Шийку «гусачком» згинає,
Хвостик хвилькою здіймає.

* * * 
Поглянь: і каченя, і двійка
Так спритно вигинають шийки.
Спішать купатися до річки,
Напитись чистої водички.


Вірші про цифру три

3
Три – щаслива цифра дуже.
Але трохи вона тужить:
- Буква «Зе» на мене схожа - 
Переплутати нас можуть!


* * * 
Цифра три – то чарівниця,
Невеличка й круглолиця.
Яку казку не візьмеш,
Цифру три завжди знайдеш.


* * * 
Раз гачок і два гачок,
А між ними - язичок.
Цифра нас зачарувала.
Трійка, ми тебе впізнали.

Вірші про цифру чотири

4
А чотири, а чотири…
Дуже схожа на вітрило.
Навіть вітер про це знає
І вітрило підіймає


* * * 
Познайомтесь – це чотири,
З нею в дружбі усі звірі,
Бо чотири лапки мають,
Вправно ними чеберяють.

Вірші про цифру п’ять

5
П’ять – мов гак
На автокрані,
Що вантаж
Підносить плавно.


* * * 
Ось п’ятірка жартівлива,
Діток всіх розвеселила.
Як на хвостик повернеться,
В цифру два враз обернеться.


Вірші про цифру шість

6
Шість уважненько пишіть.
М’яким знаком не назвіть.
Бо образиться іще
І до літер утече.

* * * 
Цифра шість, як бегемотик,
Має кругленький животик.
Ну, а шийка, як дуга,
Вліво зігнута вона.


Вірші про цифру сім

7
Сім – на косу дуже схожа.
Та косить вона не може.
Хто її не хоче вчити,
Хай іде траву косити.

* * * 
Цифра сім – потішна дуже,
Ти помітив її, друже?
Вправно ніжку виставляє,
У таночок поспішає.

* * * 
На кого схожа цифра сім?
- На чаплю, - скажуть вам усі.
Комахи й жаби б’ють тревогу,
Як сімку бачать довгоногу.


Вірші про цифру вісімь

8
Два кільця без кінця,
У середині – без цвяха.
Якщо я перегорнусь,
То ніяк я не змінюсь.

* * * 
Два кружечки поряд стали.
- Що за дивні окуляри? - 
У маляток запитали.
- Це ми вісім написали!

* * * 
Звірі тісто замісили,
Бубликів спекти хотіли.
Бублики по два зліпились,
Вісімки з них утворились.


Вірші про цифру дев’ять

9
Серед інших цифр одна
Можу всіх заплутать я.
Бо якщо перегорнуть,
То на «6» перетворюсь.

* * * 
Цифра дев’ять, як годиться,
Має кругленьке обличчя,
Заокруглений бочок
Та ще й хвостик, як гачок.

* * * 
Цифру пишуть ось таку:
Коло, потім ніжку вниз.
Що за цифра? Подивись!
Зайченя відповідає:
«Я дев’ятку добре знаю!»


Вірші про цифру десять

10
Ну а десять, ну а десять
Так писати доведеться:
Стовпчик, нулик доєднати – 
Ось і все, що треба знати!

* * * 
А маленька одиничка
Цифра зовсім
Невеличка.
Та лиш нулик
Підставляєш,
Число десять 
Зразу маєш.