Пріоритетні напрямки роботи психологічної служби ЗДО:

-  Психологічна робота по розвитку пізнавальних процесів, корекції та профілактиці психологічних та психічних порушень  дітей дошкільного віку .

- Консультативна робота з педагогами та батьками щодо підвищення рівня розвитку дітей, порад щодо спілкування та надання рекомендацій по проведенню та результатам діагностик з дітьми.

- Психодіагностична робота по  вивченню психологічної адаптації новоприбулих дітей, діагностиці рівня психічного розвитку дітей дошкільного віку, вивченню готовності дітей до навчання в школі.

- Психологічна просвіта та підвищення психологічної компетентності педагогічного та батьківського колективу.

- Корекційно-розвивальна робота по розвитку пізнавальних процесів, по розвитку соціальній компетентності, робота по профілактиці психічного здоров'я та емоційних розладів, робота по розвитку обдарованості дітей дошкільного віку.

          Діяльність психологічної служби визначається наступними нормативно- правовими документами:

1. Законом України «Про освіту»;

2. «Про охорону дитинства»;

3. Лист МОН від 02.08.2022 № 1/8794-22 «Щодо діяльності психологічної служби у системі освіти в 2022/2023н.р.»;

4. Лист МОН від 25.06.2020 №1/9-348 «Щодо створення інклюзивного освітнього середовища в закладах дошкільної освіти»;

5. Лист МОН від 04.04.2022 № 1/3872-22 «Про методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій»;

6. Лист МОН №1/3737-22 від 29.03.2022 "Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні»;

7. «Про посилення психологічної допомоги населенню»;

8. Етичного кодексу психолога.

(перейдіть за посиланням)

https://www.youtube.com/watch?v=qEjGqibEZao

Торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина.

Ознаки торгівлі людьми –  вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

Кваліфікуючими ознаками торгівлі людьми є вчинення злочину:

• спрямованого щодо неповнолітньої чи малолітньої особи;
• щодо кількох осіб;
• повторно;
• за попередньою змовою групою осіб або організованою групою;
• службовою особою з використанням службового становища або батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками;
• поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства;
• спричинив тяжкі наслідки.

Форми торгівлі людьми

• сексуальна експлуатація;
• втягнення у злочинну діяльність;
• залучення в боргову кабалу;
• усиновлення (удочеріння) з метою наживи;
• використання в збройних конфліктах;
• примусова праця;
• примусова вагітність;
• вилучення органів;
• проведення дослідів над людиною без її згоди.

Відповідальність за вчинення торгівлі людьми

Торгівля людьми – це злочин, який карається позбавленням волі згідно з Кримінальним кодексом України.

Торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію, – караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Дії  вчинені щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Вищезазначені дії вчинені щодо неповнолітнього його батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками, або вчинені щодо малолітнього, або організованою групою, або поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Залишилися запитання?

Поставте їх  юристам за посиланням: https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/

Часто вважають, що домашнє насильство — це лише про побої. Насправді ж воно включає десятки форм небезпечної поведінки. Усі її різновиди мають спільні ознаки: відсутність поваги до іншої особи, прагнення влади та контролю над нею, керування її рішеннями та діями.

Які форми має домашнє насильство?

Що робити, якщо ви опинилися у небезпечних стосунках?

Як допомогти близькій вам людині у випадку домашнього насильства?

Як спілкуватися з постраждалою людиною? 

https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/   (перейдіть за посиланням)

Гра «Я радію, коли ...»

Вихователь: «Зараз я назву по імені одного з вас, кину йому м'ячик і попрошу, наприклад, так:« Петя, скажи нам, будь ласка, коли ти радієш? ». Петя повинен буде зловити м'ячик і сказати: «Я радію, коли ....»

Петя розповідає, коли він радіє, а потім кидає м'ячик наступного дитині і, назвавши його по імені, в свою чергу запитає: «(ім'я дитини), скажи нам, будь ласка, коли ти радієш?»

Цю гру можна урізноманітнити, запропонувавши дітям розповісти, коли вони засмучуються, дивуються, бояться. Такі ігри можуть розповісти вам про внутрішній світ дитини, про його взаємини як з батьками, так і з однолітками.

Вправа «Дзеркало»

Педагог передає по колу дзеркало і пропонує кожній дитині подивитися на себе, посміхнутися і сказати: «Здрастуй, це я!»

Після виконання вправи звертається увага на те, що, коли людина посміхається, у нього куточки рота спрямовані вгору, щоки можуть так підперти очі, що вони перетворюються в маленькі щілинки. Деякі діти зображують подобу посмішки. На них необхідно звернути особливу увагу.

Якщо дитині важко з першого разу звернутися до себе, не треба на цьому наполягати. В цьому випадку дзеркало краще відразу передати наступному учасникові групи. Така дитина теж потребує особливої уваги з боку дорослих.

Цю вправу можна урізноманітнити, запропонувавши дітям показати смуток, здивування, страх і т.д. Перед виконанням можна показати дітям піктограму із зображенням заданої емоції, звернувши увагу на положення брів, очей, рота.

Етюд «Кошеня, який хотів порадувати свою маму»

Педагог звертає увагу дітей на те, що людина може посміхатися і радіти не тільки тоді, коли йому щось подарували або виконали якесь його бажання, а й тоді, коли він сам зробить для іншого щось хороше. На підтвердження своїх слів педагог читає казку:

«Жив-був на світі маленьке кошеня. Все у нього було: багато іграшок, солодощів, олівці, фарби і навіть комп'ютер. Цілими днями він бігав, грав, нічого не помічаючи навколо. А потім йому стало нудно. Все набридло і нічого не доставляло радості. Він перестав посміхатися. Мама занепокоїлася, чи не захворів її синок. Одного разу кошеня чекав маму з роботи і знічев'я тинявся по будинку. Забрів на кухню і .... побачив в раковині багато брудного посуду. «Мама прийде втомлена з роботи, і їй доведеться ще мити цю гору посуду», - подумав малюк. - «Може, я впораюся з цією роботою?»

І він спробував. Коли прийшла мама, радісний кошеня потягнув її на кухню. «Подивися, мама, я зробив тобі подарунок», - і показав на чисту раковину. Мама посміхнулася: «Який ти в мене молодець, дякую тобі!» А кошеня теж посміхався - виявляється, так приємно доставити комусь радість ». Після читання казки педагог пропонує кожній дитині по черзі зобразити кошеня, а сам бере на себе роль мами-кішки. Важливо, щоб діти відчули радість від того, що допомогли мамі. В кінці вправи можна ще раз звернути увагу дітей на те, як приємно зробити щось для іншої людини.

Гра «На галявинці»

Педагог: «Давайте сядемо на килим, закриємо очі і уявімо, що ми знаходимося в лісі на галявині. Лагідно світить сонечко, співають пташки, ніжно шелестять дерева. Наші тіла розслаблені. Нам тепло і затишно. Розгляньте квіти навколо себе. Яка квітка викликає у вас почуття радості? Якого вона кольору?"

Після невеликої паузи педагог пропонує дітям відкрити очі і розповісти, чи вдалося їм уявити галявину, сонечко, спів птахів, як вони себе відчували під час проведення цієї вправи. Чи побачили вони квітку? Якою вона була? Дітям пропонується намалювати те, що вони побачили.

Якщо практикується пісочна терапія, то з дітьми можна пограти в наступні ігри (якщо ж немає, то скористайтеся наявними у вас іграшками).

Гра «Розсміши принцесу- Несміяну »

Педагог розповідає історію про принцесу, яка завжди була сумна. Нікому ніколи не вдавалося викликати на її обличчі усмішку. Дітям пропонується відповісти на питання: «Як я можу розсмішити принцесу?». Після невеликої паузи хлопці підходять до стелажу зі слайдами і вибирають фігурки для своєї історії. Потім кожен з них за допомогою своїх персонажів розповідає смішну історію, програючи її в пісочниці. В кінці педагог підводить підсумки, вибираючи найбільш анекдот. При цьому він дякує хлопцям за те, що принцеса нарешті посміхнулася.

Гра «Здивуй мишку»

Педагог розповідає історію про мишці-мандрівниці, яка об'їхала багато країн і побачила багато цікавого. Сьогодні вона приїхала в наш дитячий сад і хоче послухати їх дивовижні історії. Слова супроводжуються приміщенням мишки в піднос. Хлопцям пропонується підійти до стелажу з фігурками і вибрати персонажів для своєї дивовижної історії. У міру готовності кожна дитина розповідає мишці свою казку. Якщо дитина не може придумати тему, педагог допомагає йому, пропонує згадати, що незвичайного малюк побачив на прогулянці, в цирку, в гостях і т.п. Після програвання всіх історій, дорослий від імені мишки хвалить дітей за їх вміння дивуватися і дивувати. 

Вправа «Посміємося над страхами»

Ця вправа краще виконувати, сидячи на килимі. Хлопці згадують ситуації, коли їм було страшно, і разом зі дорослим шукають в кожній страшної історії щось смішне. В кінці можна включити запис сміється, і всім разом посміятися від душі. Діти дуже люблять цю вправу. Воно піднімає настрій і сприяє зняттю скутості як на фізичному, так і на психологічному рівні. Спочатку хлопці соромилися один одного, їм не вдавалося сміятися від душі, але в міру згуртування групи скутість зникала, і ми стали досить часто на їх прохання включати в заняття «розмінкі- смішилки ». Ця вправа активно застосовується в нашому дитячому садку і на заняттях музикою, які проводить досвідчений педагог Журавльова Галина Миколаївна і, повірте, дає свої позитивні результати: напруга знімається не тільки у дітей, але і у дорослих. 

Етюд «Їжак і Жаба»

Дітям пропонується послухати історію про Їжака і Жабу: «Домовилися якось Їжак і Жаба разом поснідати. Рано сонячним ранком вони зустрілися на галявині. Жаба принесла на тарілочці багато мух і комарів, яких вона наловила для свого друга напередодні, а Їжачок в якості частування приготував гриби і ягоди. Кожен з них хотів порадувати іншого . Але, коли Жаба поставила на пеньок тарілку, Їжак вигукнув: «Ой, та хіба це можна їсти? Ну і гидота! І де ти тільки це взяла? » « Ну це ж так смачно! - дивувалася Жаба. - Я вибрала найкраще, подивися які вони жирненькие! » Довго ще було чути в лісі їх суперечка, який так нічим і не закінчилася. Вони не знали одного: у кожного свої смаки. І те, що любить один, іншому може абсолютно не подобатися ». Після того, як педагог прочитав історію, в групі починається обговорення. Потім діти діляться на пари і програють цю історію. В кінці педагог ще раз звертає увагу дітей на те, що у всіх різні смаки і їх треба поважати .

Розповідь «Ведмедик, який робив все абияк»

Педагог пропонує дітям послухати ще одну історію. У родині ведмедів народився маленький ведмедик. З дитинства він був дуже рухливий: любив бігати, стрибати, грати з м'ячиком. Одного разу ведмедик вирішив піти погуляти в ліс. На галявинці зустрілися йому білочки, які будували з дощечок будинок для птиці. «Давайте допоможу, - вигукнув ведмежа. - Я теж вмію працювати молотком ». Він вихопив у більчонка молоток і вдарив ним по цвяху. Так сили щось не розрахував - розвалився будиночок. «Ну, вибачте», - сказав ведмедик і, як ні в чому не бувало, побіг далі. У річки йому зустрівся барсучонок, який допомагав мамі полоскати білизну. «Я теж хочу вам допомогти», - закричав ведмежа. З цими словами він вихопив у барсучонка носочки, нагнувся над водою і з усієї сили став розмахувати ними. Та не побачив, що вода в річці текла швидко, носочки-то і випустив. «Ну, вибач», - сказав ведмедик і, не чекаючи того, що відповість барсучонок, весело наспівуючи пісеньку, побіг далі. Біля будиночка зайців він побачив маленького зайченя, який полов траву. «Давай допоможу, - посміхнувся ведмежа. - Удвох ми швидше впораємося ». «Тільки акуратніше, - сказав зайченя. - Тут морквина зростає, постарайся її НЕ висмикнути ». «Так, ладно тобі, я ж на всі руки майстер», - з цими словами ведмежа почав швидко висмикувати бур'яни. Коли зайченя подивився, як попрацював ведмежа, у нього на очі навернулися сльози: «Що скаже мама ?! Адже ти висмикнув не тільки траву, а й морквину! » «Ну, вибач», - сказав ведмедик і побіг додому. З тих пір лісові звірі перестали спілкуватися з ведмежам. А він так і не зрозумів, чому.
Педагог обговорює з дітьми цю історію, ще раз звертає увагу на те, що кожна справа треба робити старанно, що слово «вибач» має йти від серця.

Гра «Прожени злість»

Педагог: «А зараз я навчу вас деяким прийомам, які допоможуть вам в подальшому проганяти свою злість. Візьміть по газеті і уявіть, що ви на кого-то дуже зліться (робить паузу). А тепер скомкають газету з силою і киньте її в сторону ». Діти виконують завдання, а вихователь стежить за тим, щоб вони якомога природніше представили свою злість, мнучи газету. Діти не повинні кидати грудки один в одного. Ця гра допоможе агресивним дітям надалі знімати напругу.

Гра «Вгадай емоцію»

На столі лежать піктограми різних емоцій. Кожна дитина бере собі картку, не показуючи її іншим. Після цього діти по черзі намагаються показати емоції, намальовані на картках. Глядачі, вони повинні вгадати, яку емоцію їм показують і пояснити, як вони визначили, що це за емоція. Вихователь стежить за тим, щоб в грі брали участь усі діти. Ця гра допоможе визначити, наскільки діти вміють правильно висловлювати свої емоції і "бачити" емоції інших людей.

Гра «Про обідкі і журбинками»

Педагог пояснює дітям, чому вони іноді приходять в дитячий сад з поганим настроєм. Виявляється, діти в цьому зовсім не винні, просто до них по дорозі приклеїлася обідкі або Грустинка. Головне її знайти і скинути з себе. Це може зробити сам дитина або його друг. Після розповіді педагога можна програти ситуацію зняття поганого настрою.

Гра «Подарунок другу»

Педагог пропонує дітям вибрати собі пару. Один з дітей в парі сідає на стільчик, він іменинник. Інша дитина - гість. Він приносить імениннику подарунок. Потрібно без слів показати, що ти подарував. Завдання іменинника - вгадати, що це за предмет. Потім хлопці міняються місцями.

Гра «Що було б, якби ..»

Дорослий показує дітям сюжетну картинку, у героя (ів) якої відсутній (ють) осіб про ( а). Дітям пропонується назвати, яку емоцію вони вважають підходящої до даного випадку і чому. Після цього дорослий пропонує дітям змінити емоцію на обличчі героя. Що було б, якби він став веселим (засумував, розлютився і т.д.)? Можна розділити дітей на групи за кількістю емоцій і кожній групі запропонувати розіграти ситуацію. Наприклад, одна група придумує і розігрує ситуацію, герої якої зляться, інша - ситуацію, в якій герої сміються.

Гра «Зіпсований телевізор»

Всі учасники гри, крім одного, закривають очі, «сплять». Ведучий мовчки показує «Несплячі» учасникові яку-небудь емоцію за допомогою міміки і жестів. Цей учасник, «розбудови» другого гравця, передає побачену емоцію, як він її зрозумів, теж без слів. Далі другий учасник «будить» третього і передає йому свою версію побаченого. І так поки все не «прокинуться». Після цього ведучий опитує учасників гри, починаючи з останнього і кінчаючи першим, яку емоцію, на їхню думку, їм показували. Так можна знайти ланку, де відбулося спотворення інформації, або переконатися, що «телевізор» був повністю справний. Можливі питання для обговорення: За якими ознаками ти визначив саме цю емоцію? Як ти думаєш, що завадило тобі правильно зрозуміти її? Чи важко було тобі зрозуміти іншого учасника? Що ти відчував, коли зображував емоцію?    

Баба-Яга (етюд на вираження гніву)

Баба-Яга зловила Оленку, веліла їй затопити грубку, щоб потім з'їсти дівчинку, а сама заснула. Прокинулася, а Оленки та немає - втекла. Розсердилася Баба-Яга, що без вечері залишилася. Бігає по хаті, ногами тупає, кулаками розмахує.

Фокус (етюд на вираження подиву)

Хлопчик дуже здивувався: він побачив, як фокусник посадив у порожню валізу кішку і закрив його, а коли відкрив валізу, кішки там не було. З валізи вистрибнула собака.

Лисичка підслуховує (етюд на вираження інтересу)

Лисичка стоїть біля вікна хатинки, в якій живуть котик з півником, і підслуховує, про що вони говорять.

Солоний чай (етюд на вираження відрази)

Хлопчик під час їжі дивився телевізор. Він налив в чашку чаю і не дивлячись, помилково замість цукру насипав дві ложки солі. На заваді став і зробив перший ковток. До чого ж неприємний смак!

Нова дівчинка (етюд на виявом зневаги)

До класу прийшла нова дівчинка. Вона була в ошатному платті, в руках тримала красиву ляльку, а на голові у неї був зав'язаний великий бант. Вона вважала себе найкрасивішою, а інших дітей - негідними її уваги. Вона дивилася на всіх зверхньо, презирливо підібгавши губи ...

Про Таню (горе - радість)

Наша Таня громко плачет: Упустила в річку м'ячик (горе). «Тихіше, Танечка, не плач - не потоне в річці м'яч!»

Психологічна гра «Вулкан» для дітей від чотирьох років. 

«Вулкан» сприяє викиду негативних емоцій і поліпшення спілкування з однолітками.

Ця гра - для групи дітей. Діти стають в коло і беруться за руки.

Один з дітей буде вулканом. Він виходить в центр кола, сідає навпочіпки і прикидається сплячим. Якийсь час він сидить тихо-тихо, а всі інші чекають, коли вулкан прокинеться.

Вулкан

Потім вулкан починає прокидатися. Спочатку він починає тихенько гудіти, поступово вставати навпочіпки і додавати гучність гудіння. Решта дітей йому допомагають і теж гудуть. Чим вище постає дитина, тим голосніше він гуде, а випроставшись повністю, різко підскакує і викидає руки вгору. Розпрямившись, вулкан може зробити кілька стрибків, поки не викине все непотрібне, що в ньому накопичилося.

Після того, як вулкан викинув все негативне, він починає затухати, знову сідає навпочіпки і засинає. Потім спокійно встає і повертається в коло. Коли дитина зайняв своє місце в колі, він розповідає, що негативного і поганого він викинув. Наприклад: «Я викинув образу на Сергійка. Він сьогодні не поділили зі мною іграшкою».

Найкраще, якщо першим вулканом буде дорослий.

Психологічна гра «Чорна рука» для дітей від 4 років. 

«Чорна рука» сприяє розвитку самоконтролю в конфліктних ситуаціях.

Дорослий розповідає дітям казку про чорну руку.

В однієї дитини була чорна рука. Рука була дуже хитрою, вона ставала чорною тільки в певні моменти, коли робила щось зле, а весь інший час вона була звичайною і нічим не відрізнялася від інших рук інших хлопчиків і дівчаток.Чорна Рука всіх ображала: забирала іграшки, ламала речі, штовхала і навіть била тих, хто слабший. Руці все це приносило радість, і вона дуже хотіла стати сильніше всіх. Але дитина, у якого була чорна рука, намагався з нею впоратися. Він вчився не давати руці робити погані речі, навіть коли бував зол або ображений, і одного разу впорався з нею. Після того випадку його рука більше ніколи не ставала чорною. Біда покинула його і більше не поверталася.

Тепер вона бродить по світу і шукає тих, хто не вміє стримувати свої руки. Вона проявляється у тих, хто гнівається і через це б'ється, спеціально ламає речі і ображає слабких.

Потім запитаєте дітей, чи була у них коли-небудь чорна рука. Кожен з дітей обов'язково згадає, коли він когось ображав.

- Добре мати чорну руку? Через неї у вас буде більше друзів? Хто хоче, щоб у нього була чорна рука?

Діти, звичайно, не захочуть мати чорну руку. Але якщо хтось захоче, щоб у нього була чорна рука, запитаєте чому. Швидше за все, відповідь буде приблизно такою: «Щоб мене боялися і не кривдили». В цьому випадку, потрібно постаратися логічно пояснити дитині, що бути сильним не означає бути злим.

Потім дітям пропонується повчитися перетворювати чорні руки в добрі. Для цього при словах «чорна рука», діти напружують м'язи рук і карлючився пальці, а при словах «добра рука» - розслаблюють. Вправа повторюється кілька разів.

Психологічна гра «Я можу» для дітей від 5 років.

Гра дуже корисна, незважаючи на свою простоту. У неї можна грати як групою, так і з однією дитиною.

Для гри знадобиться м'ячик або м'яка іграшка округлої форми, наприклад, ведмежа.

Я можу добре ...

Потрібно, піймавши м'ячик, голосно сказати: «Я можу добре ...» і назвати те, що добре виходить. Зазвичай, діти називають: малювати, ліпити, вирізати, клеїти, плавати (не важливо, що в нарукавниках), і т.д. Головне, впевненість дитини, що він може це робити. 

Ведучий також бере участь і підказує ідеї, задаючи напрямок: «Я можу ставити посуд на полку». Дитина, почувши слово «посуд», може згадати, що він може мити посуд. Ведучий: «Я можу підмітати підлогу». Дитина: «Я можу пилососити».

Коли гра йде в групі, дитина, слухаючи інших дітей, приміряє на себе їх вміння, і для сором'язливого дитини - це палочка-виручалочка. Він з великої кількості відповідей може вибрати той, який йому підходить.

Чим більше «Я можу» скаже дитина, тим цікавіше йому буде грати і тим більше гордості він за себе відчуває, адже він так багато може. Така гра сприяє розвитку самоповаги. 

«Хочу бути щасливим» - психологічна гра для дітей 5 років.  

Розкажіть дітям казку:

В одному лісі жила маленька білочка. Вона дуже хотіла вирости щасливою і тому хвилювалася і питала маму: 

- А я буду щасливою?

Хочу бути щасливим

Мамі хотілося, щоб її дівчинка була щаслива, але вона завжди відповідала:

- Не знаю, білочка.

- А хто ж знає? - питала цікава дочка.

- Може бути знає сонечко, або небо, або вітер. Вони високо, їм багато видно, у них треба запитати.

Тоді білочка вирішила сама дізнатися у сонця, неба і вітру, чи буде вона щасливою. Смілива білочка забралася на найвищу сосну в лісі і звідти голосно закричала:

- Небо! Вітер! Сонечко! Я хочу бути щасливою!

І зашумів вітер, і загримотіло небо, і посміхнулося сонечко:

- Якщо хочеш бути щасливою, значить - будеш щасливою.

Коли діти прослухають казку, потрібно її розіграти в особах. Кожен забирається на стілець (по черзі) і голосно кричить:

- Небо! Вітер! Сонечко! Я хочу бути щасливою!

А все йому відповідають:

- Якщо хочеш бути щасливим, значить - будеш щасливим.

«Хочу бути щасливим» - психологічна гра, яка сприяє розвитку самоповаги дитини, впевненості в майбутньому, позитивного ставлення до інших учасників гри.

Гра "Вперті баранці ".

Для цієї гри потрібно два і більше учасника. Діти розбиваються на пари. Ведучий (дорослий) говорить: «Вранці рано два барана зустрілися на мосту». Діти широко розставляють ноги, нахиляються вперед і впираються лобами і долонями один в одного. Завдання гравця - встояти на місці, при цьому змусивши суперника зрушити з місця. При цьому можна блеять, як баранці.

Ця гра дозволяє направити енергію дитини в потрібне русло, виплеснути агресію і зняти м'язове й емоційне напруження. Але ведучий повинен обов'язково стежити, щоб «баранчики" не перестаралися і не нашкодили один одному.

ГРА «Жила була дівчинка»

Цілі гри: знайомство з морфологією тіла людини; зняття м'язових затискачів. Гра використовується в корекційно-розвиваючої роботи з дітьми від 2.5 років. Її можна модифікувати в залежності від віку дітей. Гру бажано проводити стоячи в колі, кількість учасників необмежена. Психолог показує дітям ляльку і починає про неї розповідь. Далі показує частини тіла і руху (на собі). Діти повторюють за психологом всі його рухи.

-Житлові-були у дівчинки дві ніжки. А у вас є ніжки? Покажіть їх мені. Що люблять наші ніжки? / Діти відповідають: «Стрибати, бігати, тупотіти, вставати на носочки, вставати на п'ятки» /

-На ніжках жили-були коленочкі . Покажіть їх мені! Вони любили присідати. - Жили-були у дівчинки ручки. Вони любили обніматися. / Діти обіймають себе, потім один одного, а потім обіймаються всією групою /. Ще ручки любили тягнутися вгору. Потягнемося високо- високо, а тепер низько-низько.

-Житлові-були у дівчинки пальчики на ручках: мізинчик, безіменний, середній, вказівний і великий. Вони любили вітатися. / Діти збирають руки в замок /.

-Житлові-були у дівчинки плечі. Вони любили високо забиратися вгору і опускатися, а іноді ще й обертатися.

-Житлові-були у дівчинки оченята. Вони любили дивитися. / Можна піднести до очей руки, складені як для спостереження в бінокль. А іноді вони закривалися і любили спати.
- Жили-були у дівчинки вушка. Вони любили слухати. Приставимо ручки до вух, щоб було краще чутно.

-Житлові-були у дівчинки носик. Що він любив робити?

-Житлові-були у дівчинки волосся на голові. Вони любили, коли їх гладять. / Діти гладять себе і один одного по голові /.

-Ми з вами молодці - поплескаємо собі в долоні.

Після гри дітей можна попросити намалювати людини або розфарбувати вже готову фігуру людини (в залежності від вікових можливостей дітей).

Арт-терапевтична вправа "Квітка"

Мета: розвивати уяву, дрібну моторику рук, знімати емоційну напругу.

Матеріали: папір, пензлі, фарби, олівці, фломастери.

Закрий очі і уяви прекрасну квітку. Як він виглядає? Як він пахне? Де він росте? Що його оточує? А тепер відкрий очі і спробуй зобразити все, що представив. Який настрій у твоєї квітки? Давай придумаємо історію про нього.

Примітки: важливо закінчить вправу на позитивному настрої, якщо дитина склав сумну історію або у його квітки поганий настрій, то можна запропонувати змінити малюнок або історію так, щоб настрій стало хорошим.

Арт-терапевтична вправа «Карлючки Вінікотта »

Мета: розвивати уяву, дрібну моторику рук, вміння розуміти партнера без слів, знімати емоційну напругу.

Матеріали: папір, олівець.

Намалюй будь-які лінії, які тільки захочеш. А зараз я продовжу твій малюнок. Хочеш продовжити малюнок ще? Давай подумаємо, на що схожі наші каракулі? Домалюємо відсутні деталі?

Примітки: ведеться своєрідний діалог на папері, який може тривати до тих пір поки обидва не вирішать, що малюнок закінчено. Можна намагатися побачити в каракулях сенс, а можна просто водити олівцем по папері слухаючи своє тіло.

Арт-терапевтична вправа "Маска"

Мета: розвивати уяву, просторове мислення, мова, можливість спробувати нові ролі, відпрацювати турбують ситуації.

Матеріали: картон, кольоровий папір, фломастери, дрібні деталі для прикраси маски, гумка для кріплення маски, ножиці.

Давай уявимо, що нас запросили на бал-маскарад. Яку б маску ти одягнув? Давай спробуємо її змайструвати. А тепер давай розіграємо історію, яка могла б статися на балу з цими масками.

Примітки: чи не показуйте дитині зразок - нехай сам придумує маску, ви можете допомогти тільки з конструкцією. Підбадьорюйте дитини. Неправильних або не красиві масок бути не може, тому що тільки малюк знає, якою вона має бути. Включайтеся в гру і програвайте ситуацію в різних варіантах.

Сонечко - арт-терапевтична заняття . 

Для його виконання необхідно вирізати коло і розкреслити його на частини. Чим більше діаметр кола, тим краще, а число частин має дорівнювати кількості дітей. 5-6 чоловік - це найбільш бажана група. Якщо ви робите Сонечко зі своєю дитиною, тоді розділіть коло на дві частини: одна ваша, а інша його. 

Сонечко

Також вам знадобляться промінчики. Наріжте смуги білого паперу. Кожна смужка шириною від двох до п'яти сантиметрів. Кожній дитині повинно дістатися не менше двох смуг.

Сонечко не однозначне заняття. Одні діти люблять його, а інші ні.

Сонечко - колективна робота, і не всім дітям подобається працювати спільно. Під час колективної роботи необхідно, щоб діти малювали тільки на своєму шматочку листа, а якщо вони хочуть намалювати ще десь, то доведеться запитати дозволу у господаря. Це заняття дає можливість оцінити місце дитини в колективі. Відразу видно, чи прагне маля бути лідером чи ні, намагається він захопити чужий простір, чи вміє відстоювати своє.

Сонечко - дає можливість пояснити дитині його місце розташування в соціумі. Хоче він чи ні, але йому доводиться враховувати думку інших, відстоювати свої інтереси, ділити простір і фарби, домовлятися і пропонувати нові рішення. 

Арт-терапевтична заняття «Малюнок листям». 

Воно сприяє розвитку творчих здібностей дитини, польоту фантазії і завдає чимало задоволення.

Малюнок листям. Для цього необхідно зібрати найкрасивіші осіннє листя, дістати гуаш і листи А3 і починати творити. Якщо у вас дефіцит з гуашшю, то можна зробити фарбувальну суміш. Для цього беремо клей ПВА, наливаємо його в невеликі тарілочки і додаємо трохи гуаші. Така «фарба» легше відпирається з одягу і відтирається зі столу. Перший лист можна витратити на проби. Фарбуйте листя різними фарбами і робіть відбитки. Коли почнуть виходити відбитки, які влаштовують дитини, можна переходити на інший аркуш і створювати картину. Листям дуже вдало можна намалювати осінній ліс, риб, квіти, метеликів і т.д. В кінці заняття запропонуйте дитині золоту і срібну гуаші. Зазвичай це викликає новий емоційний сплеск, і робота починається заново. Золотою та срібною фарбою закрашуються листя, робляться відбитки, дофарбовував раніше зроблені малюнки, домальовують нові деталі. Малюнок листям веселе і замурзані заняття, заздалегідь забезпечте підлогу, стіл і одяг, щоб дитину не зупиняли ваші зауваження.