«Освітні сучасні технології мотивування дітей до формування їх соціальної компетентності».
Сьогодні все частіше ставиться питання про «зміну якості освіти», про її покращення. Організаційно-структурна криза, яка торкнулася всієї світової системи освіти, характеризувалася швидким зниженням актуальності набутих знань. Якість освіти не завжди відповідає запитам держави, замовлення на певний об’єм знань, умінь та навичок стрімко зростає. Конкретні знання та вміння, в наш час, не дають гарантії того, що людина зможе зайняти гідне місце в житті. Необхідно формувати у підростаючого покоління компетенцію – нові універсальні якості та поведінкові моделі особистості. І чим раніше ми почнемо формувати соціально компетентну особистість, тим краще.
Компетентність, в широкому її розумінні, розглядається як якість особистості, яка володіє певними знаннями в якійсь галузі та вміє їх застосувати на практиці, забезпечувати успішність діяльності (А.П. Журавльов, А.К. Маркова, Л.А. Петровська, Н.Ф. Тализіна, Б.І. Хасан, Р.К. Шакуров, А.І. Щербаков та ін.
У соціально-педагогічній науці в останні роки з’явилося чимало робіт,
присвячених висвітленню проблем становлення особистості в дошкільні роки, формування її ціннісних орієнтацій. Однак, проблема формування соціальної компетентності дошкільника, як показують результати аналізу наукової соціально-педагогічної літератури, є досить складною. Саме соціальний педагог має стати тією ланкою, яка гармонійно поєднає дошкільне та сімейне виховання, допоможе вихованцю зрозуміти навколишній світ, буде піклуватися про формування моральних, загальнолюдських цінностей, аналізувати процес формування особистості, як соціальний процес розвитку її нахилів та здібностей.
Психолого-педагогічні дослідження беззаперечно доводять, що дошкільний вік є періодом початкового становлення
особистості. Саме у перші роки життя закладаються основи гуманізму, розвиваються моральні уявлення, почуття, звички, які визначають подальший розвиток особистості.
Соціальна компетентність виступає як якість людини, сформована у процесі оволодіння уявленнями і знаннями про соціальну дійсність, активного творчого освоєння соціальних відносин, що виникають на різних етапах і в різних видах соціальної взаємодії, а також трактується як засвоєння етичних норм, які є основою побудови та регулювання міжособистісних і внутрішньо-особистісних соціальних позицій, відносин.
Соціальна компетентність дошкільника формується в процесі його соціалізації. Соціалізація - це двосторонній процес, що включає в себе, з одного боку, засвоєння індивідом соціального досвіду шляхом входження в соціальне середовище, систему соціальних зв'язків, її пристосування, «адаптацію» до культурних, психологічних і соціологічних факторів (Т. Парсонс, Р . Мертон), з іншого боку, процес активного відтворення індивідом системи соціальних зв'язків за рахунок його активної діяльності, подолання негативних впливів середовища, що заважають його саморозвитку і самоствердженню (А. Маслоу, А. Олпорт, К. Роджерс).
Соціальній компетентності дошкільника притаманна інтегративна природа, яка включає такі компоненти :
Когнітивний компонент:
- Уявлення дітей про працю дорослих, про суспільну значимість праці, про необхідність берегти результати праці;
- Уявлення про норми, правила життя в суспільстві, виражених у поняттях: «можна», «не можна», «погано», «добре», «потрібно»;
- Розуміння дитиною настрою партнера за його вербальною і невербальною ознакою.
- Розуміння дитиною наслідків своїх і чужих вчинків, їх впливу на емоційний стан інших людей;
Емоційний компонент:
- Ставлення дитини до емоційного стану ровесника і дорослого;
- Відношення благородності, чуйності, співчуття, співучасті;
- Ставлення дитини до однолітка будується відповідно до їх бажань та інтересів;
- Вміння самостійно знаходити рішення в конфліктних і проблемних ситуаціях;
Поведінковий компонент:
- Вміння дитини отримувати необхідну інформацію, вести простий діалог з дорослими і однолітками, взаємодіючи в системах "дитина-дитина» «дитина-дорослий»;
- Вміння приймати участь в колективних справах, включаться в спільні трудові доручення з дорослими і надавати допомогу;
- Вміння не сваритися, спокійно реагувати в конфліктних ситуаціях.
